Шляхами творчості І.П.Котляревського
9 вересня Україна відзначає 250-річчя від дня народження українського письменника, поета, драматурга та засновника нової української літератури — Івана Петровича Котляревського. Найвідомішим твором письменника є бурлескно-травестійна поема «Енеїда», написана на сюжет однойменної класичної поеми римського поета Вергілія. «Енеїда» — перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.
З нагоди цієї події в КЗ «Зеленоярська ЗОШ І –ІІІ ступенів» пройшли виховні заходи, які увічнили пам’ять цієї видатної людини. Для учнів 9 – 11 класів був проведений літературно-мистецький мікс «Шляхами творчості І.П.Котляревського», де мистецька група познайомила учнів з невмирущими творами письменника «Енеїдою», «Наталкою Полтавкою».
Учні 5 – 8 класів переглянули фільм про І.П.Котляревського, бібліотекар школи Божко Л.В. оформила книжкову виставку, провела з учнями старших класів бібліотечний урок, де популяризувала творчість письменника.
Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтавській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщицьких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І. Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-турецькій війні.
У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 р. виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляре- вскимъ». Згодом, у 1808 р., книговидавець І. Глазунов повторив це видання. У 1809 р. Іван Котляревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське зауваження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий».
І. Котляревський 1810 р. вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 рр., виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818р. став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства.
Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв викупу з кріпацтва актора М. Щепкіна.
У 1819 р. написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».
У 1821 р. Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів російської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблійного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.
Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві. Смерть зачинателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — сказав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»:
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо».
Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.