28 червня. День Конституції України

Ми живемо у незалежній країні, ім’я якій Україна. Всі ці роки – то роки нашого воскресіння, єднання, осмислення своєї долі й історії. А перед ними, цими роками незалежності, були століття, якими українці йшли до своєї держави. Найвищий закон утверджує багатовікове прагнення українського народу до незалежності і власної держави. Прийняття Конституції України є закономірною і важливою віхою в історичному розвитку України.
Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.
Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.
Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свою державну мову, свої державні символи: Герб, Прапор, Гімн, які уособлюють її історію, її сутність.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить.

У згусток, спресований мудро і чисто,
Він змістом став наших і діянь, і мрій.
Основа життя і мого, і Вітчизни.
І доля моя – мій Закон Основний.

Тобі, Україно, мій славний народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку,
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Батьківщино,
Свята незалежна, моя Україно!

Молодь – це майбутнє держави. Конституція України охороняє її інтереси, їх право на освіту і гармонійний розквіт життя. Держава вірить в свою талановиту і працелюбну українську молодь, яка матиме гідне життя і світлу долю. Але їй ще треба навчитися жити за законами Конституції.